Неодноразово на сторінках як СН так і інших ЗМІ іванівці чули, читали, бачили інформацію стосовно реформи місцевого самоврядування, більше відомої як "Децентралізація влади".
Коротко про суть реформи:
Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Так, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно.
Основні ідейні стовпи цієї реформи це зменшення кількості чиновників місцевого самоврядування, концентрація фінансових ресурсів громади в одних руках, зменшення владних структур на місцях, зменшення кількості бюрократичних ланцюгів на шляху "Держава-людина" та багато іншого.
Наприкладі Іванівського району це повинно виглядати як ліквідація усіх сільських рад району та відповідної районної ради, а на їх місці буде утворена одна об'єднана територіальна громада (ОТГ) яка управлятиме одним об'єднаним бюджетом та всім суспільним майном.
Згодом районна державна адміністрація трансформується в префектуру та буде здійснювати нагляд за діяльністю ОТГ.
Таким чином вся влада, фінанси, обов'язки та відповідальність за людей сконцентрується в одних руках, а не так як зараз -РДА, Райрада, сільські/селищна ради, ОДА, Облрада.
Десь так, коротко та дуже грубо можна охарактеризувати майбутню Іванівську ОТГ.
Хороша чи погана ця реформа, питання дискусійне, але державний махових реформи розкручено і ніхто його вже не спинить.
Хоче хтось чи не хоче, але Іванівській ОТГ бути!
Не обійшлося в цьому питанні і без політичної інтриги.
Вказана реформа грунтується на добровільних засадах. Тобто законодавець дає повну свободу вибору кому і з ким об'єднуватися, де і в якій територіальні громаді люди себе бачать та інше. Держава виставляє до майбутніх ОТГ лише дві суттєві умови :
1) кількість населення громади має бути достатнім для повноцінного функціонування громади. Як правило держава сподівається що кількість населення буде на рівні із перспективним планом громади. Для Іванівської громади це приблизно 14 тис. чол.
2) перший пункт хоч дуже важливий, але не фундаментальній. Основна же вимога держави, щоб новоутворена ОТГ була "Спроможною існувати". Хоч спроможність існування і випливає із кількості населення та його ділової активності, відповідно і від податкових надходжень, відповідно до першого пункту.
З метою захисту цих двох пунктів, в процесі реформи, держава делегувала Обласним державним адміністраціям обов'язок надавати висновок щодо спроможності існування ОТГ. Також по кожній ОТГ буде приймати рішення Кабінет Міністрів України та визнавати її "спроможною". (По КМУ ми трішки забігли на перед).
Отже, умови гри визначено. Пора вийти на сцену гравцям!
З державною позицією щось десь більш-менш зрозуміло. Що ж по цьому питанню діється на місцях?
Відповідно законодавства, основними діючими особами в питанні реформи є сільські. селищні голови, та відповідні ради. Саме їм приймати рішення про об'єднання та фактично відмовлятися від подальшого існування сільської і селищної ради на користь утворення ОТГ.
І тут починається махновщина.
Умовно, сільських голів можна поділити на три категорії:
1. Радо сприйняли реформу, готові їй сприяти та в деяких випадках будуть балотуватися на голову ОТГ;
2.Ті хто намагаються викрутити із реформи конкретні вигоди для себе;
3.Ті кого все влаштовує і хто буде робити все, щоб спустити реформу на тормозах, аби не позбавитися свого нинішнього статуса.
Якщо по першому пункту все зрозуміло, то інші два викликають занепокоєння та здивування.
Так, спекулюючи поняттям добровільності об'єднання ОТГ та не до кінця розуміючи наслідки її виникнення і діяльності, деякі сільські голови вирішили організувати "власні проекти". Тобто об'єднати декілька сел, поза межами перспективного плану у яких у них є шанс бути обраним головою ОТГ. Питання ж кількості населення та спроможності цієї громади відходить на другий план, головне були обраним головою.
Проте такі проекти завчасно приречені. Держава не погодить утворення неспроможних громад. (див. вище).
Третя категорія голів теж дуже цікава.
В основному тут голови тримаються за кресла та плекають надію, що їх пронесе і реформа спуститься на тормозах. До одного із таких тормозів реформи вони і долучаються всіляко саботуючи реформу, відмовляючи на пропозицію сусідніх громад на об'єднання, і додатково сіють серед жителів сіл недостовірну інформацію та панічні настрої.
Редакція:
Все що ви читали вище це була лише анотація до новини, сама ж новина буде нижче. Просто тема цієї реформи настільки об'ємна та складна, що пустивши саму новину без вищевикладеної анотації для більшості читачів вона б залишилася незрозумілою
Депутати Верховної Ради України зареєстрували законопроект, згідно із яким до Закону України "Про добровільне об'єднання громад" вносяться зміни.
Законодавці проаналізували проблематику реформи та у новому законі значно спрощують процедуру приєднання нових територіальних одиниць до уже СТВОРЕНИХ ОТГ.
Також цікавий момент, це введення процедури визнання Кабінетом Міністрів України "спроможності" існування громади.
Та багато іншого.
Тепер повернемося до наших сільських голів.
Друга категорія голів, хто хоче створити власні ОТГ відпадають. Тут держава дає чітко зрозуміти, що ця реформа не іграшки в князьків і бояр і ОТГ в розмірі пари сел з населенням 1000 чоловік не буде.
Третя категорія голів тепер в угоду власних інтересів "кидає під танки" жителів своїх сел.
Так, деякі села нашого району дійсно наразі можуть не увійти в Іванівську ОТГ, але у них почнуться проблеми на етапі взаємодії між новоутвореною ОТГ та їх сільською радою.
В один прекрасний момент села що не увійшли до ОТГ зрозуміють, що вони залишилися без допоміжних структурних підрозділів таких як районного відділу освіти, казначейського обслуговування, фінуправління та багато іншого. Ці структури стануть частиною ОТГ, а створити власні кожне село не зможе. Вони залишаться без фінансової допомоги з районного бюджета із купою соціальних фінансових навантажень, таких як утримання дитячих садків ремонт та обслуговування доріг не тільки в межах, а і за межами сел та багато іншого.
В цей час у сільських рад не лишиться нічого іншого як скористатися процедурою із вказаного закону та приєднатися до вже існуючої Іванівської ОТГ.
Як наслідок населення цих сіл на найближчі 5 років не буде приймати участь у виборах голови та депутата ОТГ від їх села.
От така ціна за бажання будь-яким чином втриматись за кресло.
Роман Воронов