Які саме кари чекають любителів поганяти напідпитку:
- на перший раз – 10 тисяч 200 гривень та на рік позбавлення водійських прав;
- вдруге сума штрафу зросте до 20 з лишком тисяч гривень, а права керувати авто позбавлять на 3 роки;
- третій – штраф у 40 тисяч гривень та 10 років без права керувати автомобілем.
Взагалі-то цілком правильне та логічне рішення, подібні якому приймалося законодавцями виключно для пользи українського загалу вже не раз, але й досі чомусь не відіграли своєї позитивної ролі. Може тому, що старе ДАЇ ставилося до порушників вибірково, навіть, як кажуть, могли відпустити за гроші, що приблизно дорівнювали сумі штрафу? Зато тепер наша пореформована поліція безумовно поверне до себе довіру населення неупередженими та кваліфікованими діями неабияки чесних копів…
Чесно кажучи, дуже хотілося б на це сподіватися, але судячи по першим крокам нових поліціянтів, часом, їм бракує саме професійності та знання основних законодавчих актів, що особливо помітно, коли питання стосується дотримання конституційних прав громадян.
То ж хай собі роблять свою справу на користь громаді (а не особистому гаманцю) , але нічого не заважає також й законослухняному громадянину знати основні моменти на які варто звернути увагу, щоб уникнути несправедливого звинувачення.
Тема пияцтва за кермом - одна з тих небагатьох тем, які викликають абсолютно однозначну реакцію: п'яний за кермом - злочинець. Це дійсно так і підсвідомо хочеться погодитися з тими, хто пропонує за пияцтво збільшити штрафи в рази, позбавляти автомобіля або, наприклад, розстрілювати на місці. Але таке каральне вирішення цієї проблеми має і побічний результат. Тому що відкриває воістину необмежені можливості «перевертням у погонах» для корупції. Разом зі зростанням штрафів пропорційно збільшилися і їх апетити. Стаття 130 КУпАП, враховуючи правову неграмотність водіїв, представляє для нечесних на руку правоохоронців золоту жилу. Частина водіїв, як не дивно, ще живе у вигаданому світі, де працівник ДАІ або патрульної поліції - добрий, як дядя Стьопа- міліціонер, який ночами не спить, турбуючись про безпеку дорожнього руху, а коли бачить порушення - не може стримати сліз від побаченого. Можливо, такі люди дійсно прийшли працювати в нову поліцію або ж в результаті корінних реформ правоохоронної сфери враз перевиховалися старі кадри, хоча, навіть друкуючи ці рядки, я не можу стримати саркастичну посмішку. Бо поки що, на жаль, більшість з них - мисливці, мета яких - гроші, а ми для них - дичина.
Що ж варто знати водієві, щоб не стати легкою здобиччю?
Перш за все, треба чітко розуміти, що ст.19 Конституції України говорить: «Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, Відповідно до яких ніхто не може буті примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи ДЕРЖАВНОЇ влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов'язані діяти ЛИШЕ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України».
Іншими словами, основна різниця між працівником поліції і водієм полягає в тому, що перший може робити тільки те, що наказує йому робити закон. Громадянин же має право робити все те, що прямо не заборонено законом, і ніхто не може змусити його робити щось не передбачене законодавством.
Що ж регламентує дії поліцейського в тому випадку, якщо йому здалося, що водій перебуває в стані сп'яніння?
Такими документами є КУпАП (ст. 266), постанова КМУ № 1103 від 17.12.2008 року та спільний Наказ МВС і МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735. У разі виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння – поліцейський зобов'язаний провести процедуру огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. Процедура чітко вказує на те, що спочатку огляд проводитиметься на місці і лише у разі вашої незгоди проходити такий огляд чи незгоди з його результатами, поліцейський може запропонувати вам пройти перевірку в лікарні. Таким чином, поки ви не відмовилися подути в алкотестер у присутності двох свідків, ніхто не має права везти вас в лікарню або скласти протокол «за відмову від огляду». При цьому не варто боятися алкотестерів. Міністер внутрішніх справ своїм наказом № 33 від 1 березня 2010 року затвердив Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС (наказ чинний). Перелік включає в тому числі й технічні засоби для огляду водіїв з метою виявлення алкогольного сп'яніння. Це «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 7410 Plus com» і «Алконт 01». Всілякі трубочки - поза законом. Але, що найбіль важливо, ви не зобов'язані продувати прилад до факту складання поліцейським направлення на медичний огляд, де вказується номер протоколу. Тобто, перед тим, як вас «продути», поліцейський зобов'язаний скласти протокол і направлення, де вказати дату та час зупинки, та виявлені ознаки сп'яніння. Крім цього, робити все це інспектор повинен у присутності двох свідків, причому згідно з наказом МВС № 77 (наказ чинний) і до вищезгаданого наказу МВС/МОЗ № 1452/735, ними не можуть бути працівники поліції або ж особи, щодо яких є сумніви щодо їх об'єктивності. Якщо ж у присутності двох сторонніх громадян поліцейський почне наголошувати, що людина «п'яна», а насправді водій абсолютно нормально виглядає і чітко говорить, то, безумовно, незаангажовані свідки це побачать і відобразять у протоколі. Знаючи це, поліцейські ніколи не складають протоколів і направлень до проведення процедури. Згода водія проходити огляд без попередньо складених документів - фатальна помилка. Таким чином, змушуючи поліцейського складати протокол до проведення експертизи на місці зупинки, ми на 90% ліквідовуємо факти «розводів». Звернемо увагу, що відповідно до бланка протоколу, в ньому вказуються результати огляду в незалежності від того, які вони - негативні або позитивні. Природно, що в разі, якщо поліцейський напише спочатку «ознаки сп'яніння», а тест покаже нуль проміле, то потім почнеться доволі неприємне розслідування. Тому кожен раз вимагайте складання протоколу до початку самої еспертизи.
Не буде зайвим ще раз нагадати нехитрі правила поведінки, що допоможуть правильно пройти тест та не дати шанса себе „розвести”.
Тож – Ви вже впевнилися, що перед вами справжні поліцейські, ознайомилися з їх документами та записали собі посаду, звання, прізвища та назву підрозділу і тепер ні в якому разі не соромтеся попросити поліцейського ознайомити Вас з документами на пристрій «Алкотестер», перевірте співпадіння номеру і сертифікат відповідності. Підприємливі китайці дуже швидко реагують на попит ринку і давно вже поставили на потік всілякі підробки. Не стали виключенням і алкотестери, які вони з задоволенням надсилають усім бажаючим. Впевнилися, що все в порядку і прилад справжній? Тоді йдемо далі.
Оскільки корінець роздрукованого чеку – результату тестування є підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності у разі якщо у крові виявлено присутність алкоголю, прошу звернути особливу увагу на приклади „введення в оману” принтера.
Отже:
1. На початку процедури тестування запропонуйте поліцейському ознайомити Вас із інструкцією з експлуатації алкометру. Щонайменше, Ви повинні дізнатися про припустиму похибку і особливості відбору проби повітря.
2. Як правило, припустима похибка знаходиться у межах ±0,05 проміле. Це значить, що за перевищення „порогу тверезості ” можна вважати лише показ алкометру – 0,25 проміле або вище. Пильнуйте за тим, щоб відомості про „паспортну” похибку алкометру було внесено до протоколу.
3. Уважно стежте за одиницями виміру. Нормативні документи дозволяють використання лише однієї з них – г/л – грам алкоголю на один літр рідини в організмі.
4. В інструкціях до більшості приладів вказано, що відбирати пробу повітря одразу після їжі, куріння або вживання ліків не можна – все це може призвести до завищення показників. Перевищити „поріг тверезості ” можна навіть за ковток кефіру, якщо він залишився на слизовій оболонці ротової порожнини. Тому поліцейський, згідно інструкції з експлуатації алкометру, має поцікавитися, чи давно ви щось з’їли, вживали ліки, або палили. І, якщо Ваша відповідь свідчить про досить малий термін, інспектор має відстрочити перевірку.
5. Дуже обережним має бути Ваше ставлення до ситуації, коли Вас запрошують на тестування до службового авто. Взимку це мотивується тим, що прилад має нижню температурну межу працездатності – п’ять градусів за Цельсієм нижче нуля. Це насправді так. А влітку він знайде інший привід. Справа у тому, що усі прилади мають два режими роботи – активний та пасивний. В пасивному режимі алкометр починає „всмоктувати” навколишнє повітря. Достатньо у патрульній машині розлити трохи спиртного – і доказова база у наявності.
6. „Сп’янити” прилад можна і при активній пробі – коли водій дує в алкометр крізь мундштук. Достатньо крапнути спиртного всередину мундштука або потримати над гасовою запальничкою – півпроміле „на додачу” забезпечено. Причому навіть упакований одноразовий мундштук не можна вважати за гарантовано чистий – залити спирт всередину упаковки вдасться і за допомогою шприца. Перед тестуванням кожний алкометр робить контрольний відбір повітря, і, якщо в ньому опиняться пари спирту, прилад „заблокується”. Запросить, щоб при кожному контрольному відборі прилад був поруч із Вами і з встановленим (!) мундштуком.
7. До алкометру може бути підключений друкуючий пристрій. Результат його роботи додається до протоколу як доказ. Перевірте дату та час на алкометрі перед проведенням тестування. Пильнуйте за тим, щоб протокол вимірювань друкувався при Вас і в ньому було вказано той же результат і той же час проби, що їх було показано на екрані приладу. Для чого це потрібно? Щоб виключити ще одну схему махінацій. Виглядає вона таким чином. Алкотестер „продувається” до потрібних показників, без друкування (!) ще до Вашої появи та визнання факту, що позавчора Ви бачили у холодильнику маленьку пляшечку пива. Результат помилкового виміру посилається „на друк”, але ж при відключеному принтерові становиться першим у черзі для друкування. Коли ж ви дуєте удруге, кабель до друкуючого пристрою вже під’єднаний. І – здрастуйте! Друк відбувається за чергою, тобто першим з принтеру виходить помилковий продув. Це вимірювання вам покажуть та люб′язно запросять підписати. Все: клієнт готовий – «на блюдечку з блакитною облямівкою та пурпуровим серденьком»!
8. Якщо результати тесту вас не влаштовують, або ви вважаєте що вас намагаються визнати менш тверезими чим ви є, результати перевірки не визнавайте. Таке право вам дане згаданими нормативними документами. Наполягайте на перевірці у нарколога, в цьому є сенс. По-перше, ваша упевненість може відбити у несумлінного поліцейського (якщо він виявиться таким) бажання подальшого спілкування: навіщо йому втрачати час. По-друге, медики користуються зовсім іншою методикою перевірки стану водія і можуть зробити свій висновок: є ознаки вживання алкогольних напоїв, проте в стані алкогольного сп'яніння не знаходиться. Адже законодавство карає водіїв не за сам факт вживання алкоголю, будь це у минулому або сьогоденні, а за управління транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. А різниця в цьму є!
9. Із останніх «витворів» на які йдуть деякі окремі елементи, що прокралися в ряди «моєї нової поліції» заради низькоморальних матеріальних гешефтів набрав розповсюдження нехитрий спосіб коли поліцейські ставлять водія в скрутне становище тим, що вимагають відразу їхати до лікарні (а це може бути за багато кілометрів) без перевірки на місці мотивуючи відсутністю приладу, пояснюючи , що їм «не видали» або ж «прилад один на підрозділ і треба довго чекати». Чим свідомо перекладають свої труднощі або ж недбалість відповідальних за оснащення осіб на плечі громадян. Нічого й казати, що ця вимога є незаконна і ніхто, повторимося, не може підміняти, або змінювати порядок проходження процедури обстеження, визначений керівними документами.
Добре, як на всі ці випадки у вас є відеореєстратор, записи потім можуть здорово виручити Вас у суді, якщо дійде до цього. Якщо нема, то – майте при собі заздалегідь записані телефони довіри, або дзвоніть на те ж 102, де всі розмови записуються та доводьте свою точку зору.
Все що наведено вище – це результат багатолітніх напрацювань колективу самоорганізованих небайдужих громадян, що мали досвід спілкування з представниками влади в різних обставинах та умовах, та об′єднавшись виробили дієві методики захисту в найбільш типових ситуаціях, причому, що важливо – виключно на підставі діючого законодавства. На жаль, в останні роки дії тих, хто повинен нас захищати за службовим обов'язком та получає платню з наших податків не завжди співпадали з вимогами законодавчих актів. Саме тому і маємо зараз перехідний період: від скомпроментувавших себе органів правопорядку до обновлених, де честь українського поліцейського, суворе дотримання ним законів та захист прав та свобод людини стануть головним показником професійної придатності, а відношення між суспільством та поліцією – сповняться справжньої довіри та взаємної поваги. У всякому разі щиро на це сподіваємось.